Рука в руці

Рука в руці... І струмом пробиває,
У саме серце цей розряд втрапляє.
Спалахує невидима іскра, вогонь палає,
І вороття назад уже немає.

Земля летить з-під ніг  і я тону
В безодні почуттів,  давно забутих.
І логіка втрачає раптом зміст,
Не зрозуміти це і не збагнути.

Хто ти такий? З яких прийшов світів?
Якими чарами мене ти напоїв?
Вся моя зброя впала, а була ж напоготів!
То ти цього хотів? Чи не хотів...

Переплелись орбіти двох планет
І злились вмить в одну.
Малюєш дотиком ти пристрасті портрет
І воскрешаєш знов мою весну.

Ні!  Це все несправжнє, це лиш сон!
Та серце так шалено калатає,
Із твоїм серцем б'ється в унісон,
І нас це відкриття враз окриляє.

Ми розганяємось і з висоти стрибаєм вдвох,
Звільнившись від всесвітнього тяжіння
Земля відштовхує до неба нас обох,
Ми летимо...  Для мене це прозріння.

Завіса впала й залило все світлом,
І тіло, мов голками, пронизало.
Всі сумніви одразу здуло вітром,
Я відродилась,  наче й не вмирала.

Рука в руці, й душі палке томління,
Я знаю,  ми цього не планували.
А може це - небес благословіння? 
І Божі сили нас з тобою поєднали...

©VB #VBpoems #VBlog