Так хочеться тепла в цьому вогкому місті,
Серед облич похмурих тут бродить самота,
І щастя розтоптали ногами в жовтім листі,
І сірість душу крає, й паскудить все сльота.
А серце так жадає тепла, хоча б краплинку!
Щоб розтопити смуток, що душить зусібіч.
От якби сонечко з'явилось, бодай на хвилинку!
І тепло б стало серцю від усміхнених облич.
©VB #VBpoems
Комментариев нет:
Отправить комментарий