Сильна

Я сильна

Весь час повторюю собі

Коли тих сил не вистачає

Все просто валиться із рук

І відчай душу роз'їдає

Коли похмурі ранки всі

А ввечері - пуста квартира

А з друзів - тільки самота

Яку терпіти вже несила

Коли так хочу теплоти

Підтримки слів, простих обіймів

Не знаю лиш, де їх знайти

Хто обійняв би й зрозумів би

Коли себе я не люблю

І знов нещадно критикую

Свою фігуру, звички, смак

Ущент я всесвіт свій руйную

Коли забула власний сміх

Й навіщо я живу не знаю

Не знаю, навіть, чи жива

Бо вже давно ходжу по краю

Коли душа весь час кричить

Примарний спокій свій шукає

А ти усміхнена ідеш

Нехай ніхто про це не знає

Коли весь світ цей остогид 

З його паскудним лицемірством

Що все у всіх завжди гаразд

Уже наїлася цим дійством

Коли той вибір постає

Спинятися чи знов рушати

Не знаючи, куди й навіщо

Себе із мертвих воскрешати

Коли так хочеться нарешті

В останнє руки опустити 

Приходить впевненість нізвідки

Я сильна, отже буду жити

©VB #VBpoems #VBlog